Літо – пора сонця, відпочинку… і – морозива! Від цих ласощів не відмовиться практично жодна людина. Його люблять всі, але чи вміємо ми обрати цей продукт?
В Україні діють три національні стандарти на морозиво:
- ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови»,
- ДСТУ 4734:2007 «Морозиво плодово-ягідне, ароматичне; щербет, лід. Загальні технічні умови»,
- ДСТУ 4735:2007 «Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови».
Згідно ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови» морозиво класифікують залежно від вмісту жиру на: молочне – з вмістом жиру від 0,5 до 7,5 % ; вершкове – з вмістом жиру від 8,0 до 11,5 %; пломбір – з вмістом жиру від 12,0 до 20,0 %.
Ці види виробляють: з/без додавання свіжих або сушених плодів та ягід, соків, сиропів, варення, джемів, повидла, горіхів, маку, чаю, кави, какао, прянощів, меду, шоколаду, мармеладу, інших натуральних смакових наповнювачів та добавок; може бути з/без ароматизаторів; з/без барвників.
Залежно від технології виробництва морозиво молочне, вершкове, пломбір виробляють одно-, дво- або багатошарове.
Залежно від оформлення поверхні морозиво: без оформлення поверхні; з оформленням поверхні (декороване; глазуроване; глазуровано-декороване; у вафельних виробах або печиві, у т. ч. глазуроване і/або декороване). Морозиво виробляють у вигляді тортів, кексів, рулетів або тістечок.
Морозиво для хворих на цукровий діабет виробляють при заміні цукровмісних компонентів підсолоджувачами (сорбіт, ксиліт, ацесульфам).
Часи, коли у продажу можна було зустріти всього декілька різновидів цього продукту, рецептура яких була суворо регламентована державними стандартами, безповоротно минули.
Сучасні технології усе далі відходять від класичної рецептури виробництва морозива, що дозволяє випускати цю продукцію без молока й молочних вершків. Нині споживачам пропонують сотні різновидів крижаних ласощів, щоправда, незважаючи на це, вибрати з їх числа продукцію на молочній основі, дуже складно, а придбати морозиво без стабілізаторів, ароматизаторів, барвників, консервантів і взагалі неможливо. Тож споживач повинен уважно читати інформацію на маркуванні та обирати продукт, в якому різноманітних “поліпшувачів” та “замінників” натуральної сировини якомога менше.
При виробництві усіх видів морозива згідно нормативних документів та рецептур, розроблених та затверджених в установленому порядку, дозволено додавати харчові добавки (ароматизатори, барвники, консерванти, стабілізатори і таке інше), перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я і дозволений до застосування у даній галузі, на жаль, він доволі великий, особливо з огляду на те, що основними споживачами холодних ласощів є діти.
При виборі продукції звертайте увагу на таку інформацію на маркуванні, як назва самого морозива, назва та повна адреса і телефон виробника, адреса потужностей (об’єкта) виробництва, енергетична цінність, маса продукту, склад продукту має бути у порядку переваги складників, у тому числі з вказуванням харчових добавок та ароматизаторів, що використовувалися у його виробництві, умови зберігання, кінцева дата споживання “Вжити до” або дата виробництва та строк придатності до споживання – це дасть можливість свідомо й компетентно зробити свій вибір та обрати харчовий продукт до його купівлі.
Шукайте на упаковці літери ДСТУ- вони означають, що морозиво вироблено за державними стандартами, а цифри ДСТУ4733: 2007 і 4735:2007 говорять про те, що виробник використовує для виробництва морозива лише натуральні молочні жири (молоко, вершки), а не рослинні. Букви ТУ (технічні умови) говорять про те, що морозиво вироблено за індивідуальною рецептурою, зазвичай, воно дешевше, але і натуральних складових містить менше.
Зверніть увагу і на дату виготовлення, хоча, відповідно до стандартів, термін придатності морозива при дотриманні необхідних умов зберігання –10-12 місяців, мають місце сьогодні на ринку й такі, термін реалізації яких – 2 роки.
Пам’ятайте: краще купувати продукцію ближче до її дати виробництва.
Беріть до уваги колір морозива, він має бути характерний для даного виду морозива, рівномірний за всією масою одношарового або за всією масою кожного прошарку багатошарового морозива. У разі використання харчосмакових продуктів – відповідний кольору внесених харчосмакових продуктів. У разі використання харчових барвників – відповідний кольору внесеного барвника. Дозволено нерівномірне забарвлення та вкраплення у морозиві з харчосмаковими продуктами. Для глазурованого морозива колір покриття – характерний для даного виду глазурі і шоколаду. Для комбінованого морозива, що не є молочним продуктом, дозволено використовувати штучні барвники, ароматизатор, стабілізатори.
У морозива виробленого згідно ДСТУ4734:2007, дозволяється замінювати молоко водою або цукровим сиропом. Досить поширені є ласощі, в яких молочні інгредієнти замінюють на фруктове пюре або заморожений сік; вони користуються попитом, бо у них низька калорійність. Часто покупці обирають щербет , до складу якого входять шматочки сухофруктів і подрібнені горіхи. Ще один різновид холодних солодощів – заморожений йогурт – це звичний нам йогурт, тільки солодший і жирний, який фасується і заморожується промисловим способом.
Взявши з полиці упаковку морозива, зверніть увагу, щоб упаковка не була пошкодженою, щоб був збережений вигляд продукту, його форма (конус, стаканчик, прямокутник і таке інше). Форма обумовлена геометрією формуючого або дозуючого пристрою, формою вафельних виробів (печива) або спожиткової тари. Змінена форма говорить про те, що були порушені умови транспортування та зберігання (морозиво тануло). Пошкодження упаковки чи/та порушення умов зберігання морозива роблять продукцію небезпечною та створюють загрозу здоров’ю споживача.
Подивіться склад продукту, чим коротший перелік інгредієнтів, тим краще, адже класичний рецепт морозива – молоко, вершкове масло, вершки і цукор. Вибирайте товар, що зберігається в морозильній камері, а не на відкритому прилавку. Визначити якість продукту лише за зовнішніми ознаками важко, тому уважно читайте інформацію про його склад. Купувати морозиво краще в спеціалізованих магазинах або відділах супермаркетів, де вам нададуть інформацію про харчовий продукт з підтверджуючими документами.