Короткий звіт Косівського міського голови
З першого дня війни, ще за тиждень до створення районного штабу з питань евакуації при районній військовій адміністрації та до окремих розпоряджень ОВА і РВА, міська рада організувала та розгорнула пункти поселення тимчасово переміщених осіб у навчальних закладах громади: Яворівському ліцеї «Гуцульщина», косівських ліцеях №1 ім.Ярослава Мудрого, і №2 ім.Михайла Павлика, Старокосівському, Річківському та Пістинському ліцеях.
Хочу висловити слова щирої подяки директорам і колективам цих навчальних закладів, які прихистили переселенців, організували для них повноцінне проживання і харчування, зігріли їх увагою, підтримали добрим словом, всі дні і тижні війни працюють у цілодобовому режимі нон-стоп.
Дякую очільникам усіх старостинських округів, депутатам і громадянам, які відгукнулись і активно допомагають.
Дякую за допомогу підприємцям — Василеві Петровичу Стручуку, Володимирові Буратинському, Галині Іванівні Кашинській, за сприяння яких облаштовано належні умови для проживання у ліцеях, надається посильна допомога не тільки переселенцям, а й військовослужбовцям відділень ТРО, ЗСУ.
На цей час у громаді зареєстровано майже шість тисяч переміщених осіб, хоча згідно з початковими планами евакуації наша громада мала прийняти три тисячі. 2300 переселенців знайшли притулок у навчальних закладах Косівської територіальної громади.
Спочатку було непросто забезпечити переміщених продуктами харчування, засобами гігієни й товарами першої необхідності. Тоді нам підставила плече громадська організація «Гуцульські волонтери». Команда Юлії Таринської забезпечила тимчасово переміщених осіб товарами першої необхідності (продуктами харчування, засобами гігієни, постільною білизною, покривалами, подушками, одягом, ліками тощо).
Не вистачає слів вдячності для наших закордонних друзів. Гуманітарна та волонтерська допомога надходять до логістичного центру Косівської територіальної громади з Польщі, Румунії, Греції, Німеччини, Швейцарії. Звідти її передають на потреби переселенців, військових ЗСУ і територіальної оборони, які перебувають у зонах активних бойових дій, а також мешканцям нашої (і не тільки) громади, які опинились у скрутних умовах і звертаються за допомогою.
Завдяки такій підтримці вдалося забезпечити ліцеї якісними ліжками, створити належні санітарні умови (встановлено бойлери, пральні машини, облаштовано душові кабінки, туалети та ін.).
Велику частину цієї допомоги відправляємо туди, де є нагальніші потреби. Так, майже 15 тонн продуктів, товарів першої необхідності і т.п. передалив місто Дніпро, яке зараз виконує функцію хабу, там зосереджуються евакуйовані з південних областей.
Надано також підтримку одному з батальйонів ТРО м. Києва. Окрема подяка — водіям, перевізникам, які безперервно доправляють гуманітарну допомогу та евакуюють людей з-під обстрілів.
Але війну виграє не гуманітарна допомога. Перемогу здобувають на полі бою. Щоб у фронтових умовах наші воїни були забезпечені всім необхідним, держава створює мобілізаційний план, зокрема з залучення техніки для армії, який зобов’язані виконувати органи місцевого самоврядування. Виконання цього плану — надзвичайно важливий напрямок роботи. Косівська громада — серед лідерів в області щодо залучення техніки.
Кожен старостинський округ підготував і передав мінімум по одній вантажівці, про автобуси, мікроавтобуси, джипи я навіть не згадую. Після перемоги продемонструю жителям громади відео, як вантажівки, куплені і відремонтовані жителями наших старостинських округів, буксирують артилерійські системи на фронт. Передано у ЗСУ ЗО автомобілів, і це не остаточна цифра.
Дякую усій великій Косівській громаді за розуміння, гостинність до знедолених, жертовність, витримку, згуртованість і віру в перемогу!
Разом переможемо!
Слава Україні!
Юрій Плосконос,
Косівський міський голова.
P.S. Жителі одного з найменших і найвіддаленіших сіл Косівської ТГ — Снідавки, за підтримки підприємців Яворова — купили і підготували вже другий вантажний автомобіль для потреб армії. Першим був ЗІЛ-131, тепер ще й ГАЗ-66. Дякую підприємцям і мешканцям села за патріотичну позицію.
«Гуцульський край», №14, 8.04.2022 року
Коментарі закриті.